розірваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розірваний — [роуз’і/рванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
рваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до рвати. 2) у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. 3) у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний. 4) у знач. прикм. З нерівними, ніби розірваними краями; нерівний. 5) у знач. прикм. Який насилу… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
розірваність — ності, ж. 1) Стан за знач. розірваний 2 5). 2) Стан душевного розладу, розпачу. •• Розі/рваність мо/влення розлад мовлення, який характеризується порушенням або відсутністю в ній змістових або граматичних зв язків, наявністю неологізмів та… … Український тлумачний словник
фронтон — (фр. < лат. лоб) Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині … Архітектура і монументальне мистецтво
розтерзаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розтерзати. || розте/рзано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Розірваний у багатьох місцях; драний, пошматований (про одяг). 3) у знач. прикм. Обірваний, у брудному, драному одязі. 4) у знач. прикм., перен.… … Український тлумачний словник
розшарпаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розшарпати. || розша/рпано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Розірваний на частини, шматки. 3) у знач. прикм. Розтріпаний, обірваний. 4) у знач. прикм. Який став непридатним, несправним внаслідок недбалого… … Український тлумачний словник
курманина — и, ж., зах. Розірваний одяг … Український тлумачний словник
незамкнений — неза/мкнутий, а, е. 1) Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). || Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін. 2) У якого не з єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний … Український тлумачний словник
